Арешт і продаж рухомого майна є одним із способів повернути заборгованість перед кредиторами. Будь-яке майно, яке не є нерухомим або допоміжним по відношенню до останнього, вважається рухомим.
Для розширення можливого кола покупців таких товарів було прийнято рішення про їх вільному продажу в мережі інтернет, зокрема в системі Прозорро, про що ви дізнаєтеся більш детально, перейшовши за посиланням https://megasale.com.ua/prodazh-areshtovanogo-majna-na-auktsionah-prozorro-sale/.
Оцінка вартості арештованого рухомого майна
При дотриманні всіх правил судовий виконавець оцінює вартість арештованого рухомого майна та вносить її до протоколу про арешт.
Судовий виконавець оцінює вартість рухомого майна під час арешту на основі свого досвіду. Вартість кожного найменування вилученого рухомого майна повинна бути занесена до звіту окремо. Судовий виконавець не оцінює колективну вартість арештованого рухомого майна. Якщо обставини виключають оцінку самого судового виконавця, вартість визначається уповноваженим експертом.
Зберігання арештованого майна
У нашій країні товари, вилучені в якості боргу, зберігаються на певних складах або територіях. У Європі прийнята практика, що вилучене рухоме майно може залишитися під опікою особи, у якої його було вилучено. Однак, якщо того вимагають обставини, судовий виконавець може на будь-якому етапі процедури передати арештоване рухоме майно іншій особі, включаючи кредитора, навіть якщо це тягне за собою необхідність перевезти його в інше місце. Судовий виконавець передасть зберігачам протокол вилучення.
Хранитель або боржник, якому було доручено зберігання арештованого рухомого майна, зобов’язаний зберігати його таким чином, щоб воно не втратило свою цінність, а також відразу повернути його на вимогу судового виконавця, або відповідно до рішення суду, або за спільний запит двох сторін. Якщо зберігач або боржник, якому потрібно повернути майно, відмовляється зробити це, судовий виконавець вилучає його. Якщо метою стягнення є аліменти, судовий виконавець може так само застосувати арешт на рухоме майно, що перебуває у володінні особи, яка проживає з боржником, без згоди цієї особи, якщо він не подасть докази того, що воно є його власністю.